І майже сестрами вони були.
В гості їздили, дружили,
Не бачили кордонів і межі.
Одна була велика й войовнича,
Чужі території часто забирала.
Така була погана в неї звичка,
Чужого зовсім не цуралась.
А інша була менша та відкрита дуже,
Жила собі тихенько, радіючи всьому.
Не мала ворогів, а лише тільки друзів
І вдачу мала щедру та просту.
І так вони багато років існували,
Та одного разу сусід схотів собі
Частину України приєднати
І розпочав АТО в квітневі дні.
Два регіони він хотів забрати
Та народ український піднявся.
Не схотів сусіду землі віддавати
До останнього боровся і не здався.
І цілих 8 років нещастя це тривало
Ніхто не міг сусіда зупинити.
Українці мужньо на захисті стояли
Не в силах було їм таке терпіти.
А в лютому вже 22 року
Пішли чутки, що справжня йде війна.
Сусід кричав про це на всю Європу,
Що Україну за 3 дні візьме сповна.
Та українці дуже сильні люди
І ворожих погроз не злякались,
А навпаки сказали: «Свято буде!»
День Єднання! Разом об'єднались!
І в цей день о 10 годині
Показали, що їх не здолати.
Заспівали всі гімн України.
Підняли гордо всюди свій прапор.
І по всіх куточках України
Одягли синьо-жовті стрічки
Показати усім, що єдині
І не кинуть країну в біді!
Бо найкраща вона, наймиліша
Не дамо поділити її.
Об'єднаймось! І станем сильніші
Не віддамо і клаптика землі!
День Єднання - це день урочистий
Хай всі знають, що сила в нас є!
Ми збережемо кожне наше місто
Бо для нас Україна понад усе!
Луганськ, Полтава і Харків
Тернопіль, Житомир, Дніпро.
Від Сходу і аж до Карпат
Це все українське добро!
Одеса та Кропивницький,
Чернігів, Суми, Черкаси,
Вінниця, Київ, Хмельницький -
Все це звичайно що наше!
Львів, Миколаїв і Рівне,
Луцьк, Херсон та Донецьк.
Кожна місцина ця рідна
Для українських сердець.
Ужгород та Запоріжжя,
А також Івано-Франківськ.
Скрізь ми посіємо збіжжя
Щоб буйно хліб колосивсь.
Щоб Україна єдиною була
Щоб повернула всі свої міста!
А також віримо усі ми, як один
Що українським стане і наш Крим!
Нікому ніколи не вдасться, повірте
Поставить нашу
неньку на коліна!
Бо Україна вільна, як той буйний вітер
Бо Україна неподільна і єдина!
Дитина – подарунок 2: Здрастуй білий, пухнастий веселий сніжок!
Здрастуй, гостя Зима – чарівниця!
Викликай же на гірку малят, на лужок,
а мороз хай рум′янить їм лиця.
Дитина – подарунок 3: Всіх дітей до залу просимо ласкаво,
глянути, як ялинка засвітиться яскраво!
В гості до нас завітала вона –
зелена, розкішна гостя лісова.
а у залі гомін, сміх, бо прийде ялинка.
Ця красуня лісова від іграшок засяє,
школа вся пісні співає, рік Новий стрічає.
малята у гості до тебе прийшли.
Один, два, три –гру почали!
Діти (по черзі).
ДВА! Його кожна людина на свято чекає.
ТРИ! Запалює вогники в кожній оселі.
ЧОТИРИ! Дарує всім рідним свій настрій веселий.
П’ЯТЬ! Рік весь минулий згадаємо тихо.
ШІСТЬ! Хай дім наш обходить небачене лихо.
СІМ! Згадаємо радість, згадаєм печаль.
ВІСІМ! Хай плинуть ці роздуми в синюю даль.
ДЕВ’ЯТЬ! Хай нива хлібом колоситься.
ДЕСЯТЬ! Хай все задумане здійсниться.
ОДИНАДЦЯТЬ! Хай вам щастить на кожнім кроці.
ДВАНАДЦЯТЬ! Здоров’я, щастя в Новім Році!!!
ПІСНЯ «Новий рік у нашій хаті»- хоровод
Вітаю вашу здружену сім’ю!
Мене давно назвали Новим роком!
Мені із вами йти в однім строю.
Я Новий рік – бурхливий рік потік,
Я Новий рік – снага нових пісень.
Прийдешній день – чудовий день!
-Хто весело Новий рік зустрічає?
- Хто танцює і співає?
-Хто помагати готовий всім І дорослим, і малим?
-Хто у класі ставить ріжки?
-Хто не забуває про підніжки?
-Хто має кругозір широкий, Завжди готовий до уроків?
-Хто приходить в школу в строк, На четвертий аж урок?
-Хто з вас добре серце має Пристарілим помагає?
-Хто, хоч як буває туго, Не залишить в біді друга?
-Хто поважає маму й тата У будні і у свята?
-Хто із людей сміється, Якщо щось їм не вдається?
-Хто з вас готовий помагати І добра лиш всім бажати?
-Хто з вас готовий помагати І добра лиш всім бажати?
-. Хто співає, веселиться і роботи не боїться.
На кожному кроці !
Сценарій виховного заходу « Землі потрібен мир!»
Це сміх дитячий і душі політ!
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний дивовижний світ.
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі – це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
Щасливі сім’ї, здійснення надій.
Коли не чути вибухів страшенних
Й солдати не кидаються у бій.
Й любові стільки – просто через край!
Це та земля, де щастя є багато
І в кожнім домі – хліба коровай!
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар – щастя і любов!
Фея добра: Після всесвітнього потопу Ной випустив голуба, аби довідатися, чи спала вода на землі. Голуб повернувшись, приніс оливкову гілочку, як свідчення благодатних умов для проживання. З того часу почали вважати зображення голуба з оливковою гілочкою символом миру, добра та благополуччя.
Немов ріка — весняні води.
Під покривалом твоїх крил
Племена дружать і народи.
На ґрунті дружби і змагань
Фонтаном б’ють джерела чисті.
І п’ють ту воду без вагань,
І немічні і мускулисті.
То ж на вустах твоє ім’я
У місті, в чумі і в наметі.
Усіх народів на планеті!
Навчу курликать і молитись Богу -
хай вимолить у Господа на мить
вмилосердить розгнівану Природу.
Хай втихомирить атом островів,
де знову під загрозою дитинство.
Прости, Всевишній, нам ланцюг гріхів
і захисти їх, Матінко Пречиста!
Від мудрості, патріотизму
Коли кожен день, кожен час, кожен раз
Ти думаєш про Вітчизну
Аби лиш тебе не чіпали,
Не скраю стояли герої Майдану
І голови юні поклали
Аби ми усі зрозуміли,
Що справжні вкраїнські доньки і сини
Кращої долі хотіли.
Стоять України сини
За наше із вами майбутнє
Без сумніву гинуть вони.
І голови низько схилімо
Вклонімось їх пам’яті світлій
В скорботі хвилину постіймо.
Співали би дзвінко пташки,
Щоб люди були всі щасливі,
У мирі зростали би ми!
Дуже ми просимо Вас:
Боріться, боріться, бо ми ще малі
Мир захищайте за нас.
Пісня лунає і сміх.
Хай сонечко з неба освітить наш дім,
Хай усмішки сяють у всіх.
Хай буде мир й замовкнуть війни злі.
І сльози щастя на своїх обличчях
Відчують всміхнені усюди матері
Спокійними скрізь стануть всі жінки
І перестануть думати ночами,
Що десь коханий гине на війні.
Доволі крові, сліз, нещастя й бід…
Хай відпочине змучений боями
До праці звичний чоловічий рід.
Чоло зросивши потом трударі,
Бо хочуть, щоб сміялись дзвінко діти
На нашій древній скривдженій землі
Хай буде мир й замовкнуть війни злі!
Хай у міцних обіймах всі народи
Ідуть у майбуття через віки.
Мирно і гідно квітує.
І хай довіку на рідній землі
Радість і спокій панують.
Свій голос звертаємо нині до вас
Миру бажаємо для усіх нас
Усі ми – єдина держава.
Міцно, соборно, єдино
Разом – батьки, діти й онуки,
Разом – Уся Україна!
Хай голуб миру літає
І хай усюди дорослі й малі
Пісню про мир заспівають!
Верховинка жадань,
Пишна, загадкова.
Означає кожна
Ниточка в ній слово.
2 .Перша вам розкаже
Про тепло долоні,
Що стелила рясно
Хрестики червоні.
3. Друга нитка — чорна
Жалібно озветься
Про дівочі сльози,
Материнське серце.
4. А зелена скаже
Про долю-стежину,
Що проклала мати
Голкою дитині.
5. Жовта проголосить
Про величність сонця,
Про життя багатство,
Про рясне колосся!
6. Голубий моточок
Стиха прошепоче
Про волошки в полі
Та кохані очі.
7. Не важливий колір —
А важливе слово.
Вишивай не хрестик,
Вишивай розмову.
Слова: Валентин Лагода
|
Музика: Григорій Верьовка
|
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
2. Вишиванка – дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
3. Вишиванка – писанка чудова,
Звізда ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
4. Моя вишиванко, червона калино,
Ти символ Вітчизни з прадавніх віків.
Моя вишиванка – душа України
І зірка яскрава для дочок – синів.
Зал святково прибраний.
Вчитель.
Є в народу нашого чудові традиції:
Колядки, щедрівки, є і вечорниці.
Ось настав чудовий день,
Повний сонця і пісень,
Повний пахощів для друзів,
Що зібрав їх в дружнім крузі.
Показати хочем нині,
Як у нашій Україні
Ми святкуєм Миколая.
Хлопчик1. Ми зібралися у школі
В нашім гарнім, добрім колі,
В нашій радісній родині,
Бо велике свято нині.
Дівчинка1. Ми давно його чекаєм,
Бо із дідом Миколаєм
Ми по колу дружно йшли,
Коляду із ним вели.
(вик. укр. нар. пісня "Вже надходить ніч чарівна”)
1-ий учень. Сніги покрили поля і гори,
Інеєм блищать і ліс, і гори
Іде до нас крізь ниви й гори
Святий угодник Миколай.
2-ий учень. Пісню слави заспіваймо
Щирим серцем нині враз,
Миколая зустрічаймо
В цей святий величний час.
3-ий учень. Що він несе у своїй торбині?
Багато гарних забавок
Несе чемненькій він дитині,
А для нечемних - жмут різок.
4-ий учень. За ним спішаться янголята,
Тримають книги у руках.
Ще, де, кому з нас треба дати
Уже списали в тих книжках.
5-ий учень. Святий ти, добрий Миколаю,
На тебе ждемо вже давно,
Що даси Ти нам, про це не знаєм,
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб тої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх дітлахи.
6-ий учень. А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло і лиху пригоду
Від України відверни.
А нам в здоров’ї дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.
7 - ий учень. Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату
Миру, щастя в нашу хату.
Слави, й волі всій родині,
Нашій рідній Україні.
(пісня "Веселкова пісня” муз. О. Жилінського, сл. В.Пупеника та О.Коноженка)
8-ий учень. Святий, небесний Отче Миколаю,
До тебе діти прибігають,
І просять щиро: "Нас ти не забудь,
І в ніч чудес з дарунками прибудь”.
Вчитель: Всі чекають Миколая,
Всі на світі — кожний край,
Та не кожний, мабуть, знає,
Хто ж то добрий Миколай.
Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак…
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий
в небі Миколая полюбив.
Став єпископом всезнаним
Миколай, і чемно жив,
Особливої пошани
Він у Бога заслужив.
Запитав Господь: — Що хочеш
За свої заслуги ти?
— Хочу, Господи, я хочу
Раз у рік на землю йти:
Завітати в кожну хату,
Всіх вітати знов і знов,
Чемним дітям роздавати
Подарунки за любов.
І отак щоразу, діти,
Вам щороку Бог дає:
Миколай мандрує світом —
Подарунки роздає!
Він за них не хоче плати,
Лиш, — як то велить Господь, —
Батька, матір шанувати,
Рідну церкву і народ!
Учениця: І приходить він до нас
Перед Новим роком –
Добрим, щедрим, і багатім
Пресвятим пророком.
10-ий учень. В небі – метушня і рух, -
Янголята працю мають:
Білий тріпають кожух
Для Святого Миколая.
Ангел1:
Учень: Ой, щось довго він не йде,
Чи дороги не знайде?
Учениця: Ой смішний! Та ще ніколи
Ми не бачили Миколи!
Бо приходить він тихенько,
Коли дітки сплять любенько.
Дія І
(Кімната. Дарина і Василинка сидять за столом, вчаться. Денис сидить осторонь з книгою. Саша ходить по кімнаті. Зошит у руці).
Саша. 6 х 6 = 36, 6 х 7 = 42, 6 х 8 = …
Денис (нахиляється і підказує). 70!
Саша. Залиш, а то поскаржуся мамі!
Денис. А ти — донощиця!(починають пхатися)
Дарина. Спокійно! Невже гарно так сваритися братові з сестрою?
Василинка.Та ще перед самим Святим Миколаєм. Добре, заслуговуєте собі обоє на різки.
Саша. Ах, я забула! Завтра Святого Миколая! Що тоді він нам принесе?
Денис. Тобі, напевно, різку — таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.
Саша. А тобі вночі поставить у головах мітлу, таку височезну, таку широчезну, раками попідтикану, жабами позавивану.
Денис. Дурниці плетеш! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися, та ще й взимку!
Дарина. Залиште пересварки, бо нам вчитись не даєте. Закінчуйте швидше уроки, а то незабаром надійде мама і будемо вечеряти.
Саша.(починає знову ходити). 7×2=14, 7×3 = 21…
(Роман ходить в протилежному напрямі й штовхає Марусю, коли стріне).
Дарина(встає). Ну! Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.
Василинка. Ні, не треба світити, посидимо так трохи, поки мама прийде.
Денис і Саша. Так! Так! А ти нам, Даринко, що розкажеш!
Даринка .А про що вам розповісти?
Саша. Про Святого Миколая! Як то він по світі ходить, як дарунки дітям носить, що, кому, за що?
Денис. З білим Ангелом небесним і з чортиком хвостатим.
Дарина. Тож, послухайте! Ось розкажу, як там у небі готуються до завтрашньої днини, щоб дітям радість принести.
Ой, там в небі рух тепер на диво:
Шиють, тешуть, ліплять, місять тісто.
Над усім сторожить пеналиво
Діва Мати, Марія Пречиста.
Ангелів у райський сад послала
Яблучок, горішків назривати,
А сама з святим Зосимом стала
Медівник солодкий випікати.
Тесля Йосиф струже, витинає
Забавки з пахучої кедрини,
А малий Ісусик помагає,
Щоб на час все було для дитини.
Ось принесли з Божої книгарні
Книжечок усяких много-много,
Є казки там, віршики прегарні,
Образочки для світа малого.
Позсипали ангели у міхи
Всі дарунки, все добро чудове,
Що там буде між дітьми утіхи!
Що там буде крику і розмови!
Вже готов Микола до дороги.
Теплий плащ одяг поверх від вітру,
Взяв костур, постоли взув на ноги,
На чоло повис злотисту митру.
Передом ідуть ангели з кошами,
Святий Петро їм браму відчиняє,
Тиха нічка звисла над хатами,
Сніг біліє, ясна зоря сяє..
(Всі хвильку мовчать).
Саша. Ой, як гарно! Так хотіла б я побачити Святого, але він так нишком ходить, що ніхто його не бачить, лиш дарунки підкладає вночі під голову.
Денис. Ах, коли б я його побачив, то попросив би…
Дарина. Що такого?
Денис. Набір фарб для малювання.
Саша. А я багато барвистого паперу для витинання.
Василина. А я книжечку!
Денис. Мені здався б ще ножик для роботи.
Василина. Марусю, Романе, Олю, скоро Різдво, то давайте пригадаємо колядки.
(Діти колядують).
Дарина. А як будете сьогодні лягати спати, помоліться щирим серцем до Святого Миколая. Може, він вас і почує, й подарує те, що так просите для себе (виходить).
Саша і Денис. Так справді буде?
Василина. Може …
Денис .Тобі різка.
Саша. Тобі різка ще й довжелезна! (Сміються і вибігають).
Василина. Лягаєм скоріш спати, щоб Миколай до нас прийшов.
Саша .Але ж помолитися треба до Святого Миколая.
(Молитва. Діти лягають).
Святий, небесний, Отче Миколаю,
До тебе діти нині прибігають,
І просять щиро: —
Нас Ти не забудь,
І в ніч чудес
З дарунками прибудь,
Всім тим, які
Без мами і без тата,
Зішли найбільше
Ласк і благодатей.
Про тяжко хворих,
Отче, пам’ятай,
Калікам силу
І здоров’я дай,
А тим, що десь
Караються в неволі,
Потіху дай
І полегши недолю.
А ми за себе
Просим небагато,
Бо в нас є мама
І працює тато,
Один дарунок,
Отче, всім подай:
Хай Воля злине
В наш далекий край!
Дія II
(Діти сплять. Виходить ангели).
Ангел 1. Ой як тихо, це добре, бо зараз прийде посланець Миколая роздавати подарунки.
(Стук в двері. Заходять чортики).
Чортик 1. Довкола ніч, судома зводить тіло,
А їсти нічого і горло заболіло.
А голод ну такий, що ледве копита тягну,
Я б вже з’їв цукерки, мармелади, горішки,
Грушки, марципани, цитрини, яблука, банани.
Ой холодна тут зима, в пеклі холоду нема.
Одягнувся ніби літом, в пеклі жар, а зима на світі.
Я без шапки та кожуха і відмерзають мої вуха.
(Стрибає на одній нозі,тре вухо).
Чортик 2.
Хто живе у цій оселі.
Люди злі, а чи веселі.
Чув я, що у них є дітки
І що вони роблять збитки,
Де вони тут поховались,
Чом зі мною не вітались.
Я їм різку приволік
Дія нечемних добрий лік,
І дівчатам задавакам,
І хлопцям розбишакам,
Які не слухають ні мам, ні татусів,
Ні бабусь, ні дідусів.
Ха-ха-ха, хі-хі-хі, даруночки такі.
Чортик 3.
Я, чорт кучерявенький, маю двоє ріжків,
хвостик чималенький, цап’ячі ніжки.
Є у мене капелюх-невидюх,
як затягну на ріжки стаю дух.
Тоді йду я до діток.
І веду їх у куток,
а в куточку стиха
навчу всякого лиха.
Ангел 1 (до чорта). 1.Згинь, маро, нечиста сило!
Хай живуть тут всі щасливо.
В хаті цій хороші діти,
Добрі, щирі і привітні,
Ангел 2.Вміють Бога шанувати,
Батька й матір поважати.
Хоч маленькі ручки мають,
Але вдома помагають.
Ангел 3. Тож за чемність, доброту,
Будуть мати дяку не будь-яку.
Вже стоїть в нас біля хати
І дарунки хоче дати.
(Стук в двері. Заходить посланець Миколая і має торбу з подарунками і вагу).
Посланець Миколая. Що за шум ви учинили! Дітей побудете! Як подарунки будемо роздавати.
Чорт 3. Не дамо їм анічого.
Ангел 1. Ось цих троє — добрі діти, чемні, пильні. Треба їм щось подарувати.
Чорт 1. Чемні? Га, га, га! Ось нема ще й години, як сварилися.
Ангел 1. Жартували, як звичайно малі діти.
Чорт 1. Жартували? А забув, як твій Денис чемненький кинув Саші у борщ муху, вибив миску у сусідки?
Ангел 1. Правда, вибив. Але віддав їй за те всі гроші, що дістав на іменини.
Посланець Миколая. Зважимо все добре і зле на цій вазі небесній.
Чорт 1(кидає на вагу). Ось тут сварка, тут муха, а тут шиба, тут непослух мамі, незмовлена молитва.
Ангел 1(кидає собі). Тут подарунок сестрі…
Чорт 1. Не зрівняє гріхів подарунок!
Ангел 1 (зажурено). Що робити? Треба хлопчину рятувати! Ах, згадав! Він і сам добре вчиться, і товаришам допомагає! Колись цілий місяць у дощ-негоду кожен день ходив до свого друга додому, коли той хворів і вчив разом з ним уроки (Кидає). Перемогло добре діло! Треба дарунок дати.
(Дарує фарби і підходить до Саші).
Ангел 2. Добра ж дитина — чепурна, пильно вчиться.
Чорт 2. Пильно? Га, га, га! А таблички множення не вчить та ще й досі не знає.
Ангел 2. А подругам допомагає…
Чорт 2. А мамин цукор з шафи витягала.
Посланець Миколая. Зважимо все добре і зле на оцій вазі її небесній.
Чорт 2. Язик показувала братові у гніві.
Ангел 2. Зате, яка вона дома помічниця! І прибере, і підмете в кімнаті. А ціле літо у квітнику порається. Старшим у всьому допомагає та й сама завжди чепурна й охайна. Треба і їй дарунок дати. (Дає дарунок, підходячи до ліжка Василинки).
Ангел 3. Тепер оцій старшенькій треба щось подарувати, Василинкою зветься вона, тихе дівчатко, вдумливе, а в науці — перша в класі.
Чорт 3. Тиха, вчена, але горда. Над усіх в класі несеться, непривітна.
Посланець Миколая. А гординя — гріх великий.
Ангел 3. Родичів все слухає.
Чорт 3. Не з любові, а з гордині, що вона, бач, добра дитина.
Посланець Миколая. Зважимо на добре.
Чорт 3. Ось гординя — гріх великий, ось завзяття, непривітність.
Ангел 3. А тут пильність у науці, послух.
Чорт 3. Не зрівняти гріх і послух.
Ангел 3. Що робити? Як дівчину врятувати? О, знайшов! Як у церкві за героїв наших службу відправляли, за борців тих молоденьких, що за волю голови поклали, Василинка в церкві молитви слала щирим серцем і поклялася, що життя теж своє присвятить для тої справи, щоб Україна мала щастя-долю, волю і славу. І сплакнула — ось ці сльози (показує).
Посланець Миколая. Поклади на вагу. Це — найкращі у Бога перли-сльози за народ пролиті.
(Вага падає вниз).
Чорт 3. Ах, які ж вони важкі!
Посланець Миколая. Бо в тих сльозах біль народу і страждання, лихоліття і надії, і змагання за свободу.
Ангел 3 (радісно). Перемога! Треба їй дарунок дати. (Дарує).
Посланець Миколая. А тепер прощавайте, діти. Спіть спокійно, докіль ранок вас не збудить до нової праці. Хай вам сняться сни солодкі, а в житті йдіть шляхом добра, правди і любові.
(Усі виходять).
Чортики повертаються.
Чорт 1.Ну, вже мусимо й ми дарунок їм лишити, аби знали що був тут і Антипко з пекла родом, що діточок не забуває, що про них дбає.
(Кладуть кожному різку під голову Танець чортиків)
1-ий чорт. Не бійтеся, діти чесні
Я до вас посол небесний,
З пекла поміч я покличу
Владу свою возвеличу.
2-ий чорт. Кажуть люди – чорт не спить
Та й не може спати,
Поки між людьми він
Друзів буде мати.
3-ий чорт. Діточок ось цих ми
Всіх завжди пильнуєм,
Як діло зроблять злеє
Всіх собі нотуєм.
1-ий чорт. А такі бувають
Що брехати люблять
Старших не шанують,
Все собі пустують.
2-ий чорт. Для них пекло вже готово,
Сковорідка там здорова.
Кайданами закуємо,
І з собою заберемо.
3-ий чорт. Там ви будете горіти
І помалу тліти – мліти.
Подарунки Миколая
Не побачать діти – а й я!
(Підходить ангел із хрестом. Чорти ховаються)
Ангел 1. Годі вже, Антипку,
Чур тобі та дзусь,
За своїх діточок
Я зовсім не боюсь!
Чорт 2. Гаразд, ми йдемо до пекла,
Бо там завжди тепло
Не розмахуйте хрестами,
А то стануть всі чортами,
Хто не слухав тата й мами!
Ха-ха-ха! (тікає)
(Ангел також виходить)
Саша. (встає). Що це було? Мені снилося, що Святий Миколай тут стояв біля мене. З ним був Ангел, як сніг білий, чортище препоганий (оглядається). Боже! Різка!
(Плаче).
Денис. Хто це плаче? Ти, Марусю? Ага, бачу вже дарунок оглядаєш. Правду я казав, сестричко. Різка.
( Огладається , бачить свою різку, хоче її заховати, але Саша побачила).
Саша. Не заховаєш! І ти, бачу, у дарунок її маєш! Але (знову плаче) чому нічого не приніс у дарунок Миколай?
Василинка. А ви що так розкричалися з самого ранку свята? А, різки подіставали! То катюзі — по заслузі (Оглядається, бачить різку). Ох?
Денис. Не заховаєш!? Я вже бачив! І ти, сестрице, прут дістала. А краще таки було б, якби ми ще, крім різки, щось дістали від Святого.
(Входить Даринка).
Дарина. Ну що, як вам спалося? Що вам снилося цієї нічки?
Щось, бачу, ви невеселі. А, різки приніс Миколай?
Діти. Ось!(разом) Показують різки.
Дарина. Різка — теж дарунок, ще й з такими стрічками — буде чим перев’язувати коси. А тепер перешукайте пильно ліжко, може, там ще щось знайдете, крім різки.
(Шукають, знаходять, радісно викрикують, показують дарунки).
Денис. Фарби, ножик і цукерки!
Саша. Медівник, папір, яблучко!
Василинка. Книжка, стрічки, рукавички!
Дарина. Задоволені своїми дарунками?
Діти. Так, так!
Денис. А від кого ті різки?
Дарина. Це вже чорт Антипко підклав їх, щоб ви не дуже пустували на радощах.
Василинка. Ті різки повтикаємо за ікони, приберемо ними хату. (Кладе за образами).
Святий Отче! Обіцяємо завжди добрими бути
І в житті, і в молитві тебе не забути.
Ти опікун віддавна українського народу.
Добре знаєш, що ми всі козацького роду,
Дівочі молитви велику силу мають,
Волю церкві, Україні вимолюють.
Денис.
Святий Отче Миколаю! Ми всі — твої діти,
Поможи нам, щоб життя це вміло прожити,
А після — вічне щастя в небі заслужити.
Виходить посланник св. Миколая та ангели звертається до всіх
Посланник Миколая. Я й не сподівався, що такі ви завзяті
І на таланти усякі багаті.
Як на землі я з вами був.
Як дітям я дари давав,
До добрих справ всіх закликав.
Наказував вам чесно жити,
Зла не робить, людей любити.
Всі ті діти, що є тут в цю хвилину,
Не одно в цім році добро учинили.
Хай же всі сьогодні спільну втіху мають,
І мене, як завжди, добре згадують
Чи добро, чи лихо, чи гірка година,
Будьте, любі діти, такі славні й нині,
Зростайте на славу нашій Україні!
Шануйте старших,
Любіть свій край, свою мову,
Будьте ви гідна нації основа!
Про це ви ніколи, прошу, не забудьте!
Прийміть подарунки і гарними будьте (вручає подарунки).
(Пісня ..Доброта Миколая’’,відеоролик)
Вчитель. Не зачиняйте сьогодні двері,
В душі впускайте світло небесне.
Як згаснуть свічі після вечері,
Ждіте на зустріч з гостем чудесним.
Хай він приходить усім на втіху,
А з ним крилаті злітаються мрії,
Приносить радості повнії міхи,
Злагоду в сім’ї, в серце надії.
Хай він навчить нас, добрий, негордий,
Як своє серце усім дарувати.
Хай нам розкаже що то не сором
Бабусині руки поцілувати.
Дасть зрозуміти, чому дідусеві
Інколи зблисне в оці сльозина.
Серцем відчути, як тато й мама
Тихо цілують сонну дитину,
Хай допоможе в щедрості духу
Не осудити нікого суворо,
Дружнє плече і братню руку
Хай посилає нам в щасті і в горі.
Хай Миколай нас здарує умінням
В очах учителя прочитати
Любов велику й велике терпіння,
І справедливість. Бо вчитель – як мати.
Нехай приносить Отець Небесний
Здоров’я міцного у нашу родину,
Хай оборонить від зла й неправди
Нашу Вітчизну, любу Вкраїну.
Вчитель. Життя Святого Миколая дає нам важливий урок – бути щирими, лагідним, працьовитим і милосердними.
(Вик. пісня «Ішов Миколай”,відеоролик)
Немає коментарів:
Дописати коментар